Минулої суботи вранці неподалік села Вороновиця Кельменецького району з десяток чоловіків в’язали вінки з хвої і несли до холодної ріки. Набралося штук 50. Потім зелені витвори завантажили на надувний човен, який невдовзі вирулив метрів за двадцять від берега. Два веслярі почали скидати вінки у воду Дністра. Через деякий час останні зникли з поверхні ріки.

– Щороку о цій порі – на початку нересту, ми разом із представниками УТМРу встановлюємо штучні нерестові гнізда для поліпшення відтворення водних біоресурсів, – розповідає Руслан Беженар, завідувач сектором іхтіології та регулювання рибальства Чернівцірибохорони. – Для цього й виготовляємо ці "вінки": з ялини, сосни, верби. Можна використовувати й штучні матеріали. На хвойних гніздах відкладають ікру короп, карась, лящ, плотва та інші. Дністровське водосховище специфічне, воно єдине в Україні каньйонного типу, тому кількість нерестилищ на його площу становить не більше восьми відсотків. Щороку закладаємо від 500 до 1000 таких нерестовищ. 

Того ж дня ми побували і в Анадолах Хотинського району, де місцеві працівники рибохорони теж лаштували штучні нерестовища з хвої. Кущі тут підходять аж до ріки. Човен везе гнізда метрів за тридцять від берега.

– Якщо не облаштовувати штучних нерестовищ, то коли вода спаде, ікринки залишаться на траві й загинуть від сонця, – ділиться Володимир Горобієвський, керівник Хотинської рибоохоронної дільниці. – Нерест риби триватиме до кінця червня. За нерестовими гніздами потрібно доглядати – раз на п’ятнадцять днів виймати з води і чистити від намулу. Різна риба потребує різної температури води. Наприклад, лящ нереститься за 12 градусів, а плотва – за 9. Нині ж температура води становить десять градусів. Тобто нерест вже триває.

– До цієї важливої справи ми залучаємо і громадськість, адже подужати її нам з рибоохоронцями сутужно, – каже Георгій Рудяга, голова обласної організації УТМР. – Чого не скажеш про сільських голів тих населених пунктів, які розташовані біля Дністра: на його берегах лежать тисячі тонн сміття.